Йшов собі якось Арараґі Койомі в рідній школі по сходах, думав про своє, і тут, звідки не візьмись, згори на нього падає вродлива дівчина. Оскільки її політ був довгий, Койомі встиг упізнати свою однокласницю, Хітаґі Сенджьоґахару, по життю відлюдкувату і мовчазну. Підставивши руки, хлопець напружився, думаючи, що його зажене в підлогу, але Хітаґі виявилася не важчою… за шкільний підручник. І незабаром Койомі зрозумів, що мовчить Хітаґі не від природної сором’язливості, а тому, що характер до болю крутий, і ще вона вміє дуже швидко діставати з повітря всілякі гострі предмети з арсеналу шкільних канцтоварів. Але і наш герой виявився не простим школярем. Довідавшись, що над дівчиною пожартував чи то бог, чи то демон, Арараґі в свою чергу теж зізнався, що не так давно і сам був вампіром, а допоміг йому з цим чи то святий, чи то хіпі на ім’я Ошіно Меме. Словом, переконав він дівчину, що гірше не буде, а, можливо, там навіть допоможуть, і повів її до самітника, у закинуту школу. Адже у героїв робота така – дівчат із біди визволяти! А дівчат же в школі – так багато…